"Здається, що немає речі комплекснішої та загадковішої, аніж природа людського щастя. І від того ще більш коштовної. Бо в кінечному рахунку кожна наша дія, бажання і мотивація в житті так чи інакше переслідує цю незбагненну матерію. Як пошук Святого Грааля або ж фонтану Джерела Життя людина гарячно кидається в найнеочікуваніші крайнощі та згодна на будь-які діяння (як благісні, так і деструктивні), аби дістати цієї заповітної пагоди нерушимої внутрішньої гармонії.
Проте, найважливіший елемент, який більшість помилково випускають з математичного рівняння цієї задачі - те, що пошуки мають бути направлені насамперед всередину себе, а тільки потім на ствердження назовні.
Замість того, щоб, намагатись добратись омріяного Едему найкоротшим шляхом, силячись дістати універсальний рецепт або ж найпростішу інструкцію, що у найшвидші терміни і з мінімумом зусиль - обдарує ваше життя безкінечним блаженством. Це не більш ніж марна спроба імітації чужого успіху, натхненного вражаючими результатами. Забуваючи про те, що не існує жодної ідентичної особистості та життєвого досвіду, що сформулював того, ким ви є зараз.
Як і те, що в женитві за осягненням цього дорогоцінного артефакту навмисне створюються загальна видимість - зрежисована постановка демонстрованого благополуччя. Не даром наголошують: "бути - а не вдавати".
Як я з сумом, спостерігала навіть, серед жителів найзабезпеченіших та начебто благополучніших країн світу - звичку розігрувати спектакль щасливого буття, в той час, як кожна їх дія та реакція здавалась механічним виконанням завченого алгоритму і наслідування установок про те, якими вони мають бути. Покладаючи усі свої сили на здобуття атрибутів щастя, часто ігноруюють свої індивідуальні потреби та заглушуючи внутрішній голосі афірмаціями нав'язаних ідеалів. "Втовкмачуючи" собі в голову здебільшого синтетичну картинку ідеалізованого картонного життя.
І від того ще більше провалюючись у бескрайню порожнечу відчаю, коли навіть після трудомісткого зкорення грандіозної вершини, вони бачать попереду лише обрив, замість обіцяного Райського саду. Тому що з самого початку обраного маршруту, прямували не по тяжінню власних почуттів, а по бездушній мапі, виданій в процесі формування якимось авторитетом зверху.
Саме тому абсолютно не дивує відповідність жахаюче високого відсотку Депресивних захворювань і самогубств у найрозвинутіших країнах нашого світу.
В незалежності від, чи був цей маскарад свідомим, або щирою спробою маніфествувати бажане, розігруючи реальність в якій вони прагнуть жити. І в цьому немає нічого грішного, адже кожен добивається Щастя тими методами, які знайомі і доступні йому. Не будучи спроможним навіть уявити, що можна якось інакше.
Наприклад, дійсно запалити всередині ту Іскру, що зігріватиме та сяйатиме назовні, поширюючись на близьких та світ навколо. Будучи нескінченим пальним для реалізації ваших грандіозних амбіцій і найсміливіших мрій та й просто, всецілої насолоди Життям в усій його красі.
Досить намагатись задовольняти себе мантрами самообману, що вас влаштовує і радує, те що Має, згідно поширеним уявленням і стандартам. Бо кожен з нас - неповторне творіння власних рук і не може існувати навіть двох аналогічних рецептів солодкого еліксиру Щастя.
Це лише невтомна та пристрасна череда спроб і помилок у здобутті найдосконалішого результату.
Рим не був побудований за день, Шедеври не створювались з першого мазка, а найвишуканіші страви виготовлювались ціною тисячи невдалих блюд. Так само і ми в нашому безсмертному бажанні стати найдосконалішим та реалізованим Творінням - мусимо прийняти той факт, що нікому окрім нас не відомо, як обдарувати нас цією гармонією.
Навіть маючи у своїх ніг найрозкішніші Дари цього світу, людина не здатна буде їх оцінити, якщо сама не дозволить собі Бути Щасливою.
Тому, наважтесь нарешті налагодити відвертий діалог з Істинним "Я" і дайте собі право бажати, мріяти і проявляти свою неповторну Іскру во ім'я власного процвітання.
Лише в ваших силах зробити себе найщасливішим фантастом власної долі."